ШІ в науці: прогрес реальний, утопії ще немає

Що джерела справді підтверджують

Я б не списував цю хвилю досягнень на фантазії, але й складати з неї готову утопію ще зарано. Станом на серпень 2026 року підтверджені роботи демонструють реальний прогрес в онкології, математиці та робототехніці, проте масштаб заяв у публічному обговоренні помітно випереджає опубліковані докази.

Найсильніший сигнал надходить із медицини. Публікація в npj Precision Oncology про клінічне дослідження PRECISE CURATE.AI описує перевірку динамічно персоналізованих рекомендацій щодо дозування хіміотерапії для пацієнтів із поширеними солідними пухлинами. Це дослідження здійсненності, а не демонстрація готового персоналізованого лікування раку, тим паче не доказ виліковування пізніх стадій.

Картина ширша за одне випробування. Систематичний огляд 2025 року в Artificial Intelligence in Medicine охопив 72 дослідження застосування ШІ в онкологічних випробуваннях. Аналіз реєстру ClinicalTrials.gov, опублікований у Cancers, виявив 50 завершених досліджень, причому 66% із них були інтервенційними. Це вже трансляційна робота, а не лише ефектне демо.

У чистій математиці доказова база скромніша за гучні формулювання. Препринт 2025 року Advancing Mathematical Research via Human-AI Interactive Theorem Proving підтверджує розвиток інтерактивного доведення теорем людиною разом із ШІ. Проте серед розглянутих публікацій немає окремого підтвердження історії про нову еліптичну криву рангу 30 або стабільне розв’язання десяти раніше недоступних теорем щодня.

Із роботами ситуація подібна. Робота LLMs as NAO Robot 3D Motion Planners на семінарі ICCV 2025 показала керування плануванням рухів через мовну модель із результатами, статистично кращими за випадкові. Звіт Apple MIA-Bench 2026 року розвиває оцінювання виконання інструкцій, але універсальну модель робота, здатну виконати будь-яку дію за промптом, ці документи не підтверджують.

Де відбувається реальний зсув

Головна зміна вже сталася: генеративний ШІ перетворюється на робочий шар між дослідником і складною предметною системою. В онкології він допомагає персоналізувати рішення, у математиці підтримує пошук доказів, у робототехніці перекладає природну мову в плани дій.

Однак зрілість цих напрямів різна. Насамперед я б перевіряв клінічні кінцеві точки, формальну верифікацію доказів і стійкість робота поза заданим стендом. Саме там красивий результат найчастіше стикається з реальністю: узагальнюваністю, помилками міркувань і фізичним світом.

Прогрес тут не вигаданий. Утопія починається в ту мить, коли дослідження здійсненності, математичного помічника та лабораторний прототип оголошують уже розв’язаними завданнями.

Раніше ми розглядали втілений ШІ на прикладі RPi, відокремлюючи робототехнічні демонстрації від архітектури, потрібної для їхньої роботи. Це розрізнення допомагає зрозуміти, чого насправді потребують прориви в робототехніці загального призначення.